* * *
До гір причалюють вітри
З країв задумано-далеких,
І мов згасаючі костри
Кадять живицею смереки.
Ввесь край у розовій імлі.
В обіймах хмар зітхає небо,
І гнівний Довбуш на скалі
Зове “розбійників” до себе.
7.3.1944
© Герась Соколенко. Всі права застережені.