Лариса СЛЮСАК

* * *

Примарний, мінливий, мізерний блиск.
Мішура облич, суєта сердець.
Що це — щоденність? Буденності лиск?
Як назвать маскарад оцей?
Можеш ловити очима сніг,
Можеш шукати в дощі слова,
Лиш не спіткнися під сотнями ніг —
Впадеш — і затопчуть твої права
На іній вій, на крижинку дня,
Самотності свист і мовчання друга.
Ти — контрапункт у мелодії для
Скрипки і вітру. В струнах — напруга.
Кров драглиться і твердне в ніч
Грудками крику — в глухість камінь.
Морок ховає фальш облич.
Кожен каже собі: — Амінь.

***

© Лариса Слюсак. Всі права застережені.