Лариса СЛЮСАК

* * *

О.Б.

зелений солоний дощ
крізь прозору стелю
крапав на подушку
ти думав
то сльози
маленька не плач
умийся
солоним дощем
і збудеться мрія
може остання
на двох
у літню засуху
насниться
зелений дощ
зволожена подушка
проросте травою спогадів
телефонна трубка
озветься голосом дощу

***