Лариса СЛЮСАК

* * *

Якась тривожна безнадія:
Розчарування а чи страх?
Я відрізнить себе не вмію
Від снігу у твоїх очах.
Я все це знала від початку:
В бездонних душах — пустота.
Високих прагнень коліщатко
Розсиплеться в буденний прах.
Я все це знала. Не жалію.
Іду окресленим шляхом.
І тільки мрія, тільки мрія
Забуто плаче під вікном.

***