Людмила СКИРДА

* * *

Ми дочекались. Ранок цей настав.
В осяяні Господнього Хреста
Дзвонили дзвони, дзвонили звідусюд.
З церковних брам виходив світлий люд.
Ти взяв мене за руку і сказав:
“Ми дочекались. Ранок цей настав”.

Ми розговлялись і пили вино,
Не куштували котрого давно.
Дзвенів кришталь і пахли кулічі,
Які пекли учора уночі.
Було у сад розчинене вікно.
Ми розговлялись і пили вино.

“Ти — найгарніша в світі, ти — моя”.
Промовив ти. Я ж запитала: “Я?”
Приємно трохи пококетувать,
Засумніватись і перепитать,
Аби почути музику здаля:
“Ти — найгарніша в світі, ти — моя”.

***

© Людмила Скирда. Всі права застережені.