Людмила СКИРДА

* * *

Про що розмовляють дерева
Із вітром, а може з дощем?
Чому зупинився метелик
Над цим золотавим кущем?

Які вилітають зітхання
Із уст однієї з троянд?
Ця осінь спокійна і рання
Невже окуповує сад?

Чому за Дніпром у тумані
Той берег, неначе чужий?
Чому я проходжу по грані,
По грані твоєї душі?

Неначе боюсь ненароком
Потрапить в гріховну пітьму.
На диво чекаю, на Бога,
На вічне спасіння. Чому?

***

© Людмила Скирда. Всі права застережені.