* * *
Я четверту свічу на різдвянім вінку запалила.
Аdventsziet, Аdventsziet надима пурпурові вітрила.
Пада сніг за вікном, огортає наш сад в білу тишу,
Спочиває земля від наруги і помислів грішних.
Рік щасливий минув. Тож подякуєм Богові, любий,
Що ласкавий до нас, що рятує від скрути і згуби,
Що кріз ціле життя нас веде, мов дітей, за собою,
Не лиша ні на мент, пригортає до серця рукою.
***
© Людмила Скирда. Всі права застережені.