Людмила СКИРДА

МІСТО РИНУЛО В НЕБЕСА

На крилах випраних простирадл.
Біле місто в зелених лісах
На горі, що зветься Аршад,
Пахло кавою і вином,
І підсмаженим барбекю.
Нині сніг іде за вікном,
Я мікстуру від кашлю п’ю
І пригадую дотик уст
На вечірці в “Jardin de Paris”,
Коли ми танцювали блюз
І світились, мов дві зорі.
Було видно нічний маяк,
Було чуть теплоходів гудки,
Було радісно, позаяк
Я відчула надійність руки.

***