Людмила СКИРДА

ВІРШ БЕЗ НАЗВИ

“Так Вам за тридцять? — Вік тотальних зрад”.
Сказала я, всміхнулась і замовкла.
Він відказав: “Промовка ця про вовка”.
І подивився крізь вікно у сад.

Це був пейзаж під назвою “Весна”.
Так-так, весна, щось інше неможливе.
Цвіли нарциси, абрикоси, сливи…
О, ця духмяно ніжна білизна.

Я доїдала лобстер “Термідор”.
Він допивав “шаблі” каліфорнійське.
Хвилина істини була десь близько
Та не настільки, щоб сказать “D`accord”.

***

© Людмила Скирда. Всі права застережені.