НОКТЮРН ДЛЯ ГОТЕЛЮ
Ця осінь з французьким акцентом
Мене наздогнала в Парижі.
На площі Святого Вінсента
Я раптом відчула, що грішна.
Бо надто люблю насолоду —
Це місто, бульвари, це диво
Мозаїк, музеїв і моди,
Бо звикнуть до них неможливо.
Як тихо в славетнім отелі.
Скінчився сезон мандрівничий.
Порожні ампірні фотелі,
Якісь невиразні обличчя.
Нудьгує швейцар у лівреї,
Куняє ліфтер в позументах,
Та, наче живі, орхідеї
З пейзажу часів кватроченто.
І ці стародавні комоди,
І ці незрівнянні консолі,
І люстри, і вази, і врода
Пілястрів часів Корнелоні,
Немов посміхаються стиха:
Мовляв, ні, краса не вмирає,
Бо мить завжди вічністю диха
А вічність — це стежка до раю.
***
© Людмила Скирда. Всі права застережені.