Роман СКИБА

* * *

Він був останнім трубачем
І охоронцем.
Він ліг, простромлений мечем,
Під білим сонцем.
Із Аріманових печер,
Із Ахерона,
Примчала й сіла на плече
Сліпа ворона.
А доторк лап її пече.
Горить корона,
— Ти станеш вірним трубачем
Мого Барона.
Зійшли кометяні хвости
І впали прахом.
— Тобі ж прокинутись і йти
На південь-захід.
…І він проріс із підошов
У мить содомну.
Але служити не пішов —
Пішов додому.

***

© Роман Скиба. Всі права застережені.