* * *
Із сивого молюскового мулу,
Крізь зуби сталактитових печер,
Шаліючу від вічності акулу
Прожектор білим променем пече.
Шкребуться в сни упирчики забуті,
З очима риб і вухами кролят.
Мов і не спиш у затишній каюті
Потопленого штормом корабля.
***
© Роман Скиба. Всі права застережені.