* * *
Стече чаклунський сон
У келихову мряку.
Розплавлена свіча
Затопить дзеркала.
Цей жовтий напівтон
Дотепліє до ранку.
А ти кудись пішла…
У сутінки пішла…
Слова, слова, слова,
Мов істина волога.
Слова, слова, слова,
Мов постріли в зорю.
А свічка ще жива…
Пробачте, ради Бога…
А свічка ще жива.
Я скоро догорю.
Під вашим під вікном
Не забрязкоче дзвоник.
Не сплутає слідів
Мій вічноспішний крок.
Завершення, як світ,
Прекрасне і солоне.
Як пил моїх зірок.
Як пил моїх зірок…
Придумайте сюжет
Про ніжність і про літо,
Де вим’ята трава
І дві волошки в ній…
Розсипаним драже
Закотяться в століття
Слова, слова, слова,
Даремні і смішні.
Під вашим під вікном
Не забрязкоче дзвоник.
Я скоро догорю
По тому боці скла.
Завершення, як світ,
Прекрасне і солоне. .
А ти кудись пішла…
Навіщо ти пішла?.
***
© Роман Скиба. Всі права застережені.