POST SСRІРТUM
Ви не ждіть. Я приходжу ночами,
Коли зорі падуть на вас.
Коли кішки вічми пророчими
Зупиняють ревучий час.
Мерхнуть межі в космічнім кресленні,
Тільки кроки мої дзвенять.
Тільки верби мовчать нечесані
Над могилами вербенят.
Хай тумани кіньми з’їжджаються,
Білим сутінком по воді.
Все сивіє. Усе прощається.
Тільки яблука — молоді…
***
© Роман Скиба. Всі права застережені.