* * *
У нічного вікна є кров.
Себто темрява.
Бачили, як вона струмує,
Коли пробити шибчине тіло камінцем?
У нічного вікна є серце.
Себто, місяць.
Бачили, як воно пропікає штору,
Коли кричать коти?
У нічного вікна є потіха.
Себто, я.
Адже, коли я іду по вулиці,
Штору хтось обов’язково відхиляє…
І вікну добре.
***
© Роман Скиба. Всі права застережені.