* * *
Тамарі Севернюк
Зіниці болотного духа
Пожовкли на чорних вітрах.
Сидить їжачиха і слуха,
Як скрапує з місяця страх.
В ялиновій вічності синій,
Де квилить незрима сова…
Як музика Моцарта, іній…
І листя, як власні слова.
***
© Роман Скиба. Всі права застережені.