В.К.№1
В. К.
Я надмолюю твоє тіло,
Я вилюблюю твою душу.
Сиплють боги сліпі стріли.
Ми тілами їх ловимо мужньо
І здихаєм у злих корчах,
Заблювавши свої ванни.
А світила висять сторчма
Поміж ребер сліпого туману.
Тільки місто гуде, як серце,
Розсилаючи біль по венах.
Ти на вежу життя здерся,
Щоб сидіти там, навіжений.
Щоб боліти собі тихо
І ловити грудьми стріли.
А я маю своє лихо
І молюсь на твоє тіло.
22:00
24.10.04
© Ірина Шувалова. Всі права застережені.