* * *
Уночі мене обступили вірші.
Повсідались кружка —
кожен на своїй клітинці мозку —
і наввипередки:
“Напиши мене —
полетиш між зорі!”
“А мене —
помандруєш у минувшину!”
“Візьмись-но за мене —
вдихнеш пахощі волі!”…
І де вони взялися?
Мабуть, примчали
кожен на своєму промінчику
моєї зірки.
***
© Ярослава Шекера. Всі права застережені.