* * *
Люблю, як сонце.
В унісон
із піснею лечу над містом.
Багате зоряне намисто
дарую нареченим до весіль
і новосіллям
радію таємничими очима в задзеркаллі.
Ні, не овальні
мої обличчя —
вони у вирі форм стежини лічать,
стежини в морі доль.
…І на роздоллі
гойдаюся зі світом в унісон.
Люблю, як сонце…
***
© Ярослава Шекера. Всі права застережені.