* * *
Смерекові сльози срібляться на сонці,
Смерекове серце сутінню сповите;
Сумно самотою не в своїй сторонці
Сіяти скорботу крізь сталеве сито.
Серце спалахнуло… Є ще сподівання!
В сніговицю сміхом скинулось село…
Сльози смерекові стихнуть спозарання,
А смереки схлипнуть сумовитим склом…
***
© Ярослава Шекера. Всі права застережені.