* * *
Птаходень стомлено змахнув
велетенськими крильми,
загубив безліч засмаглих пір’їн,
що злетіли хмарками
у полон піднебесся —
птаходень полинув у безвість.
Владу перебрала ніч.
Вона запалила
самотній човник місяця,
а він помандрував
бездонним морем
поміж хмар і хвиль,
подарованих птаходнем.
***
© Ярослава Шекера. Всі права застережені.