Оксана ШАЛАК

* * *

Сухі серпневі дні іще в стучку,
Невилущені, торохтять на вітрі,
І звуки слів, неначе знаки куль,
Лиш порох на чолі і скроні витри.

І сонцем вибілені небеса,
І висушені спекою дороги…
Стоїть старий забутий сад,
Чекає, коли яблуня народить.

***

© Оксана Шалак. Всі права застережені.