* * *
Ще по коліна у воді
стоять дерева,
Весна ще в небі стереже
зелених левів,
І чеше-чеше день і ніч
зелені гриви,
І в передбаченні дощу
нудьгують ринви
В переосмисленні себе
земля зітхає,
Роса далеко у морях
за неба краєм
Вбирає сонце, синь і сміх,
світи далекі…
І даленіє з тих світів
лелечий клекіт.
***
© Оксана Шалак. Всі права застережені.