ТВОРЕЦЬ
Він воскрешає квітку із попелу,
Час зупиняє у нетрищах сну,
У лабіринті думок він зопалу
Губить реальність, таку затісну.
І на стежках у саду химерному
Ловить своїх дивовижних тварин.
Мерзнуть слова його. Скільки їм мерзнути
В бібліотеках, що світ натворив?
***
© Оксана Шалак. Всі права застережені.