* * *
В тобі ростуть
Сади чужих історій,
Живуть тумани
Над забутим ставом,
Тебе гнітить
Якийсь дитинний сором
За те, чого ні з ким
Іще не сталось.
Тебе лякає вітер,
Що над містом
З’являється в такій
Чудній подобі.
Атланту на плече
Голубка сісти наважилась,
Бо ночі справді довгі…
***
© Оксана Шалак. Всі права застережені.