НЕСКІНЧЕННІСТЬ ПАРКІВ
Італійські пейзажі з синтетичними
ремінісценціями парків
7.
В мармурових курганах
на довічне весілля
двоґайдовий ґайдар
пружить простору лунь.
Аж колони бринить
дорійська ахіла
і зривається в танок
позачасних руїн.
І прискорений ритм
нескінченої пісні
винограду морів
стугонить в бубон скронь!
Ніжні перса горнят
начотиристоронньо
хмелять гіперборейську
знидівілу жагу.
Тарквінья '92
© Іван-В’ячеслав Сергієнко. Всі права застережені.