Михайль СЕМЕНКО

СМЕРТЬ

Мамо. Страждає твій син
Мамо. Погибає він
Мамо. Так хутко загин
Мамо. Жалібний дзвін.
Од жінки маю життя.
Загину од жінки теж.
Мамо. Спалило чуття.
Я коло смерті меж
Жінко. Хрест з рамена скинь
Жінко. Вирви зі стін
Мамо. Конає твій син
Мамо. Жалібний дзвін.

17. I. 1917. Владивосток

Джерело: М.Семенко. ПОЕЗІЇ. - "Радянський письменник", Київ, 1985..