Михайль СЕМЕНКО

ВОНА

Вона мене оболесила, вона мене занадсонила —
Мені ж здавалось, що підійме мене до вершин!
Ах, невже вона навіки серце моє розореолила!
Ах, невже, невже тут мені кінець і загин!

21. X. 1916. Владивосток

__________________________________
Маються на увазі елегійні, ліричні мотиви українського поета
О. Олеся (1878—1944) і російського поета С. Надсона (1862—1887)

Джерело: М.Семенко. ПОЕЗІЇ. - "Радянський письменник", Київ, 1985..