Михайль СЕМЕНКО

ПІДЗЕМНА РІЧЕНЬКА

Моя душа підземна річенька
пливе пливе в краї незнані
а світ навколо тиха ніченька
дзвенять пісні десь там весняні.
У стисках бурі в стисках туги
моя душа живе гартується
й у вихрі смілім білохуги
вона колись колись розбудиться.
Так хай пливе зловісноріченька
в моря країв темно-незнаних
хай світ широкий тихоніченька
пісень збира ясно-весняних.

2. XII. 1913. Київ

Джерело: М.Семенко. ПОЕЗІЇ. - "Радянський письменник", Київ, 1985..