Михайль СЕМЕНКО

СЕРЦЯ ШТОРИ

Що тобі каже не мапі море?
Яка самотна у присмерк постать!
Вирисуються у пітьмі твори —
Тоді поїдем у гості.

До рідних скель через степи і гори,
Через Азію по веселій лінії.
А тепер… Затули серця штори,
Не буди туги осінньої.

***

Джерело: М.Семенко. ПОЕЗІЇ. - "Радянський письменник", Київ, 1985..