Мар’яна САВКА
* * *
Під аритмію цокоту зубів
Колись мене виводили на танго.
І плуталися ноги. Й ненастанно
Іржавий сніг під пальцями рипів.
І зачиняли в просторі пвкуль
Мелодію, розписану на ґратах.
І вже було несила обірвати
Останнє па в замерлому танку.
***
© Мар’яна Савка. Всі права застережені.