Віхта САД

* * *

минаєш кам’яний бовван хреста
на роздоріжжі пагорба
занедбаного кар’єра

із штолень невироблених
нори порили лисиці
хутром вохристим
пасмугу неба вишуравши

ше око саламандри зблискує
на теплому струмі пісковика

світяться липи узліссям

дзвіниця в долині
до китиці китиця просо
у розпурхах перепілок виполовших
квапся

брукованим сирівцем
цісарським шляхом
гостинцем мошеним

до заімшілих мурів воріт монастирських
пустки лункої осель порожніх
марної прощ

***