Віхта САД

9 6

спина до спини не зігрітись під ковдрами

нашими
на простирадлах цієї зими неначе
скулені цифри нарізно ми
віддзеркалюєм час до навспак його
відображення
бражимо де перегойдує міт рівновагу
луни від хвоста пстругових висерпів
скойки відкритої дарма що без перлів
валу найвищого хоч море силурієм висохло
ком і лапок божевільної пунктуації
виблядків близнюків ембріонів пуголовків
ґудзиків що погрожують ось-ось обірватися
а проте теліпаються
талісману помічного від зуроків і вироків
речинцю високости чи будеш перечити
тільки

покора

злагіднішає кару закланним обранцям
борониться ніяк рік новий лік на ляки
дитинні
пломінь свічки у кулі скляній
що від протягу обертається…
затуманює подих близький мерехкі амальгами
позліток
так достоту як сяйво святе у ясному зерні колись
ніжні ніздрі бидляти релаксація думки окрім
одної
спати
а три
тіні погоничів виокремлюються поволі
із темрі густої глиці
ремством припнутих віслюків і верблюдів
вступає какофонічний хор
і ті що прийшли вклонитися схиляють до тебе

лиця

і ти впізнаєш прибульців белькочучи

відсахнувшись

Гаспар Балтазар Мальхіор
запах тривожний
ніби накольофонили смик на віолю
але мить заки визріє тремор бриніння
змій що кільчаться струнами й осипом мідяним
кварцу в клепсидрі долі
між вдихом і видихом

ТИ ВІЛЬНИЙ

***

Джерело: Маріанна Кіяновська.