* * *
Він називав мене трояндою дикою
А я звалась насправді Любою Шторнберг
Він знайшов мене влітку, теплу й задихану,
І полонив мене пальцями довгими.
Се сталось в Мадриді, чи може у Львові
Там пахло морем, спиртом і шкірою.
І ми вірили щиро, що в шинках портових
справжні пірати снідають сиром.
Здається,
Саме тоді починалась війна.
Принаймні так нам тоді здавалося,
І ми ховались в готелях і дивних снах
З гобеленами, неграми і контрабасами.
Виявилося,
Що він просто задрипаний брокер,
Чи маклер — звичайний пройдисвіт,
Він їсть на сніданок вівсянку з соком,
І хворів скарлатиною ще в дитинстві.
Дивно, я й досі хочу із ним зустрітись.
***
© Дмитро Булах. Всі права застережені.