* * *
Гуркіт трамваю, жовті клени,
мокрі будинки — все це сцена.
Хтось у червонім, хтось весь у чорнім,
хтось ходить босий — всі ми актори.
Часом Шекспіра, часом Мольєра
граєм експромтом на вулицях міста.
Годинник на башті у нас режисером,
старий календар — головним сценаристом.
Хтось вперше на сцені, у когось прем’єра,
хтось грає у масових сценах безлико,
хтось плаче в гримерці, хтось робить кар’єру,
хтось цмулить гірку, заховавшись в портьєру.
Я ж — …я й далі продовжую грати вар’ята
перед пустими рядами партеру.
***
© Дмитро Булах. Всі права застережені.