R. X. D.
Любов — це коли не можеш зупинитися…
квітень.
пагіння прохромлює шкіру землі
випинає назовні пальці прозорі
вирина й потопа у квітневім теплі
і сміється зелено на світ ілюзорний
заспівай нам пісень в ритм трамвайних кантат
заспівай нам пісень горобиний оркестре
заспівай нам пісень чарко синього скла
заспівай нам пісень поряруй від перверсій
хай закрутиться місто в англійському вальcі
повернімося разом у рідне бароко
до венеції там де відбилися пальці
на зелених віконницях там де стерто на порох
хтось з поміж нас зумів таки випасти
із законів і правил генетик і фізик
а ми залашились в нервовому присмерку…
на асфальті, що заскоруз над ріками
***
© Дмитро Булах. Всі права застережені.