* * *
На битій дорозі підкова лежить.
Вилизує хвиля німі береги.
В нікуди, в нікуди дорога біжить —
В затоплені морем луги.
Над вербами тягне димком від села,
А змучена думка волає одно:
В нікуди, в нікуди дорога лягла —
Кудись на замулене дно.
***
© Микола Руденко. Всі права застережені.