Микола РУДЕНКО

* * *

Серед зими розтанув сніг —
І знов заворушились трави.
Не дбаючи про сенс і право,
В бруньки весняний сік побіг.

В корі черв’як зашарудів.
Повірило земне коріння:
Пора почати сотворіння
Нового листя і плодів.

І, може, лиш дуби старі
Когось повчали в день туманний:
Цей світ химерний та оманний —
Лиш хитрощі в смертельній грі.

1968.

© Микола Руденко. Всі права застережені.