* * *
Запалимо свічку
від вогнищ забутих осель,
І в синьому небі
засяє іще одна зірка.
І три королі
із далеких зійдуться земель,
І всі причастяться вином,
що ніколи не згіркне.
Давай розшукаєм
палітру семи голосів,
Де сяйво роси
і пречистість найпершого снігу.
І стане минулим
приреченість сивих осик,
І стане майбутнім
свята непрочитана книга.
Запалимо ватру
на дні небайдужих очей.
Нехай подорожній
спочине на хвильку з дороги.
Ніч воском блакитним
у наші долоні стече,
А зірка далека
горітиме в небі ще довго.
***
© Наталка Позняк. Всі права застережені.