НА ВИСТАВЦІ ВИШИТИХ СОРОЧОК “НЕЗАЛЕЖНЕ МОВЧАННЯ”
Спека нестерпна. Стомлений Київ.
Небо, розколоте дзвоном Софії.
Брама прадавня. Звільнена тиша,
І — таїна полотна найбіліша.
Біль на обрусах, барви на льолі,
Хрестиком дрібним мережана доля.
Кожна сорочка зирить лукаво:
Вишита краля, вишита пава.
Ниточка сонця, ниточка неба —
Голосом роду мовчать біля тебе.
Вишита правда. Вишита Вічність.
Вишита наша дорога космічна.
***
© Наталка Позняк. Всі права застережені.