Наталка ПОЗНЯК

* * *

А хочеш, подарую тобі світ?
Маленький, що сховається в долоньці,
У золотаво-щирій оболонці,
З очима, глибиною в сотні літ.

Маленький світ, наївний, мов дитя,
І щирий — наче мамина молитва.
Весь сповнений невидимого світла,
Яке крізь хмари сонцем розквіта.

Маленький оберіг від самоти.
Почуй його мелодію космічну,
Торкнись його, і у промінні свічки
Воскреснуть нові зоряні світи.

***

© Наталка Позняк. Всі права застережені.