ТИ ВІДПУСТИ МЕНЕ В ПОЛІТ
Мені ти в очі не дивись
Незрозуміло.
У землю ти корінням вріс,
Я ж чую крила.
Мене не втримають уже
Твої благання.
Правічна істина небес
Сильніш кохання
Ти відпусти мене в політ,
Я чую крила.
Безмежне небо інший світ
Мені відкрило.
Мене не втримає земля,
Її я втрачу.
Ти відпусти мене, і я
Усе пробачу.
Твої слова ховають суть
Земної правди.
Як боляче вони печуть,
Неначе зрада.
Ти впевнений, що я твоя,
Тобі я треба.
Але щоночі бачу я
Безмежне небо.
Тобі мене не зрозуміть —
В землі є сила.
Та вічність зоряна бринить
В моїх вітрилах
Колись межу я перейду
Земної муки
І з неба зіркою впаду
У твої руки
***
© Наталка Позняк. Всі права застережені.