Наталка ПОЗНЯК

КВАДРАТИ

В квадратному світі усе доцільно:
Прямі проспекти, гладенькі стіни.
Стрункі шеренги квадратних будинків
З сліпими очима квадратових вікон.

Крокують вулицями квадратні люди:
Квадратні посмішки в свято і в будень,
Квадратні фрази повзуть, як мурахи,
Квадратна любов під квадратним дахом.

А над дахом — небо. Таке прозоре!
По ньому ніч вишиває зорі,
А місяць місту дарує тіні —
Кошлаті згустки химерних ліній.

І пізня кульбаба раптом розквітне
В розгорнутих лініях згаслого літа.
А в теплих зигзагах стежин полохливих
Бродять дощів босоногі пунктири.

Шукаю себе в весни розмаїтті,
В розплющених лініях вікон привітних.
В розхристаних лініях вітру осіннього —
Краса не вкладається в рамки доцільного.

***

© Наталка Позняк. Всі права застережені.