* * *
Мороз ударив. Боляче і хижо.
І мертвий лист упав до ніг верби.
І дощ подертий проситься до хижі,
Немов жебрак із торбою журби.
А Віз Чумацький небо чорне оре,
Щоб журавлям ясніше слався путь.
І щедро сипле чи то сіль, чи зорі,
Що вранці білим снігом проростуть.
***
© Наталка Позняк. Всі права застережені.