* * *
На повні вітрила — такого вітру
Не буде в долонях три повних сонця
Місяць скине стару свою шкіру
І з неба почнуть крапати зорі
Як молоко з грудей…
В Котячому Місті — по темних горищах
Збираються тіні розбитих птахів —
Сліпих кажанів того теплого вітру,
Який до землі їх колись не довів —
Розчинився, розтанув…
***
© Світлана Поваляєва. Всі права застережені.