Світлана ПОВАЛЯЄВА

* * *

Вода повільно перелазить через край
І падає, мов труп, лицем в підлогу
Іржавий кран при цьому верещить банзай
Я віддираю від підлоги ногу
Й перелізаю через край у інший бік
Назустріч перебільшеним обіймам
У лихоманку, у земний гарячий сік
Вичавлюваний із жертовних дійок
Ванни…

***

© Світлана Поваляєва. Всі права застережені.