* * *
Відображення себе у інших — в кожному —
У незчисленній кількості дзеркал
Лякає виплекану мильну бульбашку власної неповторності
Наповнену, немов плоттю, тютюновим димом
Прозорий шлях — крихкою кригою покреслений асфальт
Сніг з обох боків, мов рисовий папір для акварелів
Довершеність китайської абетки в графіці галуззя
Пір’їнка молодого місяцю налипла на інтроспективне скло
Густого, мов карбункул в діамантах неба
Шкіци птахів замерзли у повітрі
Сніжинок срібло сипеться на срібні руки
У кригу простору вмерз тютюновий дим
За винятком підпаленого кінчика цигарки
Усе довкола нерухомо — синьо — біле
Прозорі вантажівки — привиди безглуздя
Понівеченого в катастрофі вантажу ультрамаринових птахів
Допоки невідомо ким було це м’ясо
В залізі й склі колишньої кабіни
Сніг вкрився акварклями блакитних трупиків курей,
Тіоіндіго крові, сажою й ганзОю…
Тінь із цигаркою над місивом не бовванить —
Вона повільно віддаляється, наслідує ходу людини
У напрямку химерної ідеї моря,
Яке на кригу аквареллю солі
Наносить сині плями…
***
© Світлана Поваляєва. Всі права застережені.