Світлана ПОВАЛЯЄВА

* * *

Квіти до обрію
Дощ мерехтить, мов стара кіноплівка
З кожною зустріччю важчає зрілість плоду
Ми втрачаємо сміх і роки і волосся і щирість дитинства
Понеділок
Субота
Неділя
Вівторок
І знов
Середа…

***

© Світлана Поваляєва. Всі права застережені.