Світлана ПОВАЛЯЄВА

* * *

Жовтогарячі метелики
На чорному оксамиті
Живуть не довше за тих,
Що летять на свічку
Червоне тане швидше за попелясте,
Жовте чорніє швидше, ніж сіре
На білому проростають барвисті плями
Мов сни у звивинах мозку
Чи то сіркою тхне, чи то ладаном
Птеродактиль чи дельтаплан
(своєрідний спосіб складання долоней
в божевільному жесті оргазму)
Груди мчать чимдуж крізь дзеркальність
Виноградного літа, крізь запах
Моря — щільний, відчутний на дотик
Пипки ковзають — мов голки — платівками
Зі старими рок-н-ролами стиглі вишні
Чайки падають просто у вічі
(такий-собі драйвовий датуровий Спілберг)
“І з неба невпинно лунає твій сміх, UNDERSTAND?”!)

***

© Світлана Поваляєва. Всі права застережені.