* * *
Мій телефон хворів на пневмонію
І однієї сірої неділі
Він все-таки помер одразу і раптово
Чи смерть колись приходить поступово?
У попільничці — нуль, недопалки смердючі
Аби іще помер той холодильник сучий
Від голоду — світ не такий терплячий, як людина
Світ влаштував істерику судинам
Світ спрутенів — я маю анальгін
Й гарячу ванну (як не відключили воду)
Але останній козир має він
Кашлатий гнойний сніг й бридку погоду
***
© Світлана Поваляєва. Всі права застережені.